На Волині укріпили кордон з Білоруссю: протитанкові рови, «зуби дракона» та мінні поля

Джерело: Суспільне

Кордон із Білоруссю на Волині укріплений комплексом інженерних загороджень. Протяжність державного рубежу в області — 203 кілометри. Вздовж нього вириті протитанкові рови, між ними — бетонна стіна зі сталевим дротом, система мінно-вибухових загороджень та протитанкові надовби, відомі як «зуби дракона».

Про це Суспільному розповіла речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Глибина одного з протитанкових ровів — 3,5 метра, рівень води зараз становить 2 метри, дно мулисте, тому проїхати ділянку фактично неможливо, розповів прикордонник Ігор. По всій лінії кордону встановлений колючий дріт «Єгоза».

«Якщо якийсь танк, всюдихід буде пробувати його переїхати, в нього не вийде, бо з цієї сторони дуже піщано, на дні дуже мулисто. Виїзд торф’яний, тобто машина буде постійно закопуватись, не могтиме зачепитися і виїхати спокійно. Єгоза тебе травмує постійно, бо ріже і дуже гостра, чим більше ти пробуєш вилізти, тим більше ти заплутуєшся», — зазначив військовий.

Цілодобово прикордонники здійснюють патрулювання на автомобілях та пішки. Кордон охороняють у посиленому режимі, додав прикордонник Богдан.

«Є місця підтоплення, непрохідні місця, болотисті, які не можна пройти і проїхати. Цілодобово ведеться нагляд за суміжною територією з РБ, проглядаються їхні дії, з їхнього боку, що вони роблять, до чого готуються-не готуються. В нас на ділянці все спокійно», — каже військовий.

Зі слів речниці Маргарити Вершиніної, серед особового складу — військовослужбовці з бойовим досвідом. У разі загрози з Республіки Білорусь є напоготові додаткові резерви. Спостереження за держкордоном здійснюється за допомогою камер віддаленого відеоспостереження та БпЛА.

Укріплювати лінію кордону почали у 2021 році під час міграційної кризи. З лютого 2022 року будівництво комплексу інженерних загороджень, мінно-вибухових та природних перешкод продовжили.

Місцеві жителі прикордоння, зокрема волинянка Олена Комзюк та Анатолій Комзюк, продовжують звичне життя, але готові до захисту. «Вилами не повоюєш, але щось найдем! Ну втікати в крайньому случаї не думаю. Але ж, надіємось, що вони не підуть. Хіба вони вже дурні! Тож вони бачать, що тут їх „ждуть“ під кожним кустом», — каже Анатолій.

Скільки коштів витрачено на облаштування оборонних споруд, виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Роман Романюк не повідомив. До будівництва долучалися громади, бізнес, державний та обласний бюджет. На випадок вторгнення зі сторони Білорусі в громадах є план координації державних органів для евакуації цивільного населення.